- наламати
- —————————————————————————————налама́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
наламати — НАЛАМА|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Сорвать, нарвать чего л.: петръ влѣзъ во ѡградъ бремѧ налама ѡвоща СбТр к. XIV, 190 об … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
наламати — див. наламувати … Український тлумачний словник
наламаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наламати. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
натрощити — рощу/, ро/щиш, док., перех., розм. Наламати яку небудь кількість чогось … Український тлумачний словник
начухрати — а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Наобривати, наобдирати листя з гілок. || Нарвати велику кількість чого небудь (перев. абияк, не вибираючи). 2) Очищаючи стовбур дерева, наламати, нарубати тонких гілок. 3) Чухраючи, обробити, одержати яку небудь… … Український тлумачний словник
поналамувати — ую, уєш, док., перех. Наламати багато чого небудь … Український тлумачний словник
наламувати — мую, муєш, (наламати, ламам, маш), Пр. Ламати щось у якій небудь кількості … Словник лемківскої говірки